Спаса-2026: Три свята, три причини святкувати – як відзначити найяскравіше

Три Спаси: Поєднання давніх традицій і християнських свят

Українська християнська культура увібрала в себе глибокі народні вірування, що сягають дохристиянських часів, і канонічне вшанування Бога. Чудовим прикладом цієї синкретичної традиції є святкування Спаса. За цим загальнонародним найменуванням ховаються три важливі християнські свята, кожне зі своїм унікальним змістом та народними назвами: Медовий (Маковея), Яблучний та Горіховий Спас.

Перший Спас: День пам’яті мучеників Маккавеєвих

1 серпня відзначається День пам’яті сімох мучеників Маккавеєвих. У Православній Церковній Україні наголошують, що спільне ім’я святих походить від слова “маккавет”, що з давньоєврейської перекладається як “молот”, а їхній подвиг описаний у Святому Письмі.

Семеро братів – Авім, Антонін, Гурій, Єлеазар, Євсевон, Алім та Маркел, разом із матір’ю Соломонією та наставником Єлеазаром – жили у II столітті до Різдва Христового. Тоді сирійський цар Антіох прагнув навернути євреїв до відступу від їхньої віри. Благочестивого священика Єлеазара, одного з перекладачів Писання, намагалися змусити порушити Божий Закон або вдавати, що він його порушує, аби подати приклад іншим. Однак він свідомо обрав смерть, а його подвиг наслідували його учні та мати, які витримали жорстокі тортури, але не зрадили віри.

Народна назва “Маковея” пов’язана не лише з фонетичною схожістю з ім’ям мучеників, але й з традицією збору маку, який достигав саме в цей час. Господині вирощували мак на своїх городах і додавали його головки до букетів, які освячували в церкві. Ці букети, “маковійські квітки”, окрім маку, часто містили чебрець, чорнобривці, настурції, м’яту, волошки, нагідки, ромашку та інші запашні трави. Цього дня також освячують мед та воду, а також розпочинається Успенський піст.

Другий Спас: Преображення Господнє

6 серпня християни відзначають Преображення Господнє, яке в народі називають Яблучним Спасом. Це одне з найбільших свят літургійного року, присвячене біблійній події Богоявлення для учнів Ісуса Христа – Петра, Якова та Івана.

В останній рік свого земного служіння, перед розп’яттям, Христос розповідав апостолам про свою майбутню смерть і воскресіння. Побачивши їхню скорботу, він пообіцяв показати їм, що настане після воскресіння. На горі Фавор, взявши з собою трьох учнів, Ісус молився. Поки вони спали, він преобразився: його обличчя засяяло, а одяг став сліпучо-білим. Прокинувшись, апостоли побачили Христа, який розмовляв з пророками Мойсеєм та Іллею про його майбутні страждання.

Святкування Преображення Господнього триває дев’ять днів. У цей день у церкві традиційно освячують фрукти, урожай яких саме час збирати: яблука, сливи, груші, виноград. Окрім фруктів, до кошика також кладуть медові стільники та букети із запашних трав. У давнину освячували також обжинкові вінки з колосків жита, які потім вішали над образами.

Третій Спас: Горіховий

16 серпня відзначається День перенесення Нерукотворного Образа Ісуса Христа з Едеси до Константинополя, відомий у народі як Горіховий Спас. Ця подія відбулася у 944 році. За переказами, коли цар Авгар, уражений проказою, звернувся до Ісуса за зціленням, той вмив обличчя і, витершись полотном (убрусом), залишив на ньому свій образ. Авгар отримав зцілення, а пізніше був хрещений учнем Христа апостолом Тадеєм.

Нерукотворний Образ пережив багато подій, за легендою, навіть врятував місто від навали персів. У 944 році імператор Костянтин Багрянородний викупив його у правителя Едеси і з великими почестями переніс до Константинополя.

Цього дня віряни традиційно освячують горіхи нового врожаю, а також хліб, колоски, трави та воду. Третій Спас, на відміну від перших двох, не завжди мав таку видатну вагу в народних святкуваннях. Він припадав на період після Успіння Богородиці і фактично позначав завершення Спасовського посту.

Свята Спаса були особливо радісними для українців, адже вони припадали на час збору врожаю. Це був час подяки землі за її щедрість. Особливою популярністю користувалося свято Маковея, адже мак широко використовувався у приготуванні різноманітних страв. Історія про біблійних мучеників, які загинули за віру, була духовно близькою українським матерям, сини яких також віддавали життя за свою землю.

Трави, освячені на Спаса, використовувалися в народній медицині та обрядах. Наприклад, волошки вплітали у вінки для покійниць, а чебрець використовували для купання немовлят. Маковея часто вважалося дитячим святом, де юнки несли свічки та хоругви, а священик звертався до них з настановами про чесність та слухняність.

Великий Спас, Преображення Господнє, пов’язаний із давніми традиціями збору врожаю. Освячення фруктів та овочів символізувало подяку Богові за його дари. До цього дня яблука, за повір’ям, не можна було їсти, особливо це стосувалося жінок, які втратили дітей. Святковий обід на Преображення, що припадав на піст, був пісним, але багатим на овочеві та борошняні страви. Успенський піст, хоч і тривав два тижні, був одним із найсуворіших. Після Спасівок розпочинався час посіву озимини, заготівлі калини та шлюбний сезон.