Як грати в нарди? Правила коротких та довгих нард

Однією з найдревніших настільних ігор є нарди. Історія свідчить, що в неї грали ще за  прадавніх, доісторичних часів.

Фахівцями доведено, що відповідна ігрова діяльність не просто захоплює цікавим сюжетом, але й має значення для розвитку інтелектуальних процесів учасника. Вона вдосконалює пам’ять, увагу, навички усного рахунку, а ще навчає відпрацюванню стратегії.

Ця стаття адресована тим, хто досі ніколи не грав у народи – текст ознайомить з видами та умовами цієї популярної гри.

Опис, приладдя, цікаві історичні факти

Партію в нарди можуть грати тільки два учасники.

Набір обладнання для гравців включає декілька елементів:

• ігрове поле – воно являє собою дошку, розмежовану на дві рівні частини та розкреслену 24 фігурками трикутників двох кольорів (це пункти або лунки);
• фішки загальною кількістю 30 штук чорного й білого забарвлення – кожному гравцю належить по 15 відповідних шашок;
• два кубики з кількістю крапок на гранях від 1 до 6 (кістки).

Переможцем стає той, хто перегонить всі свої фішки через поле й поверне на власну половину дошку для їх наступного знімання.

Тобто ціль гри – переміщення фішок на протилежну половину поля.

Історія нардів ще не вивчена досконало – вона овіяна багатьма легендами та пов’язана з рядом гіпотез. На думку деяких науковців, ця настільна забава була придумана в стародавній Персії.

Є думка, що нарди мають певну схожість з римською табулою й те, що подібні розваги були популярними у мешканців древнього Єгипту за 35 століть до початку нашої ери.

У перекладі з перської мови слово «нарди» звучить як «хоробрий Ардашир». Таке ймення носив один із монархів Ірану.

Відомо, що в різних країнах цю гру називають по-іншому – наприклад, французи дали їй назву «трик-трак», турки – «шеш-беш» або «коша», а греки – «тавла».

Іноді нарди відносять до тієї самої групи, що і шахи, проте підстав для такого рішення практично нема. Адже шахи відрізняють набагато складніші правила, комбінації та вищий рівень стратегії.

Видова специфіка

Серед різновидів такої гри надзвичайно багато, але базова класифікація обмежується двома видами нард: довгими та короткими.

Між собою ці типи відрізняє кілька моментів:

1. Принцип первісного розташування фішок. Довгі нарди передбачають встановлення всіх «шашок» на одну клітинку. Короткий варіант вимагає розміщення фішок по 2 на 24 піках, по 5 – на пунктах 6 та 13 і з «шашки» – на 8.
2. Направленість пересування. Умовою довгої версії є однобічний рух фігурок. Короткі нарди полягають в зустрічному рухові фішок.
3. Розташування всередині клітинок. Правила довгої гри не дозволяють ставити шашку на трикутник за наявності в ньому хоча б однієї фігури суперника. Короткий варіант це забороняє, коли у відповідній зоні є три або більше шашок противника.
4. Специфіка виграшу. У коротких турнірах виграє учасник більш майстерний, а результат альтернативного виду переважно залежить від везіння гравця.

Оскільки довгі нарди по факту є доступнішим та простішим варіантом, цей тип став більш поширеним та популярним.

Як грати в довгі нарди?

На початку турніру розігрують перший хід. Кожен учасник обирає собі фішки певного забарвлення, виходячи зі своїх уподобань, та бере кубик.

Далі гравці почергово кидають кубик на поле, де розташовуються їхні шашки.

Хто ходитиме першим, визначають кидком кубика – у кого випала більша кількість крапок, той і робить перший хід. Коли в обох гравців випадає однакове число, жереб повторюють, доки результати на стануть різними.

Як розташовуються шашки?

Поле включає 24 чарунки, кожна з яких означає один крок. Ліву половину дошки, в якій знаходиться 6 пік, називають «будинок». Протилежна частина, що праворуч, називається «двір». На цій ділянці знаходяться  трикутники з 7-го по 12-й. Поділ решти 12 пунктів для противника є аналогічним.

Усі 15 фігур розташовують стовпчиком в зоні верхнього правого кута. Ця ділянка поля носить назву «голови». Нижній лівий кут стає зоною для розміщення  такої самої кількості шашок в будинку іншого гравця.

Як кидають кістки?

Після результатів жеребкування кубики кидають повторно.

Учасник гри кидає два кубики на власну частину поля. У деяких випадках слід виконати кидок кістки повторно:

• у разі перекочування кубика на поле суперника;
• якщо кубики падають зверху шашки;
• якщо кістки після кидання опиняються на різних дошках;
• коли кубик стає на ребро.

Згідно правил, для переміщення гральних кісток професіоналами використовується спеціальний стаканчик, оббитий з внутрішнього боку м’яким текстильним матеріалом. Аматори-початківці можуть для цього застосовувати просто кисті рук.

Особливості руху шашок

За домовленістю гравців, пересуватися може одна фішка чи дві. Наприклад, якщо на кубику випадає «4» і «3», можна або просунути одну фігурку вперед на сім клітинок, або пересунути спочатку одну шашку на чотири кроки, а далі другу – на три.

Після випадіння дублю учасник турніру виконує 4 ходи з аналоговою чисельністю кроків.

Коли на кістках випадають тотожні значення, гравець отримує можливість ходити 4 рази підряд із відповідною кількістю кроків. Відповідну ситуацію називають дубль, куш або гош.

Якщо на кубиках на початку змагання випадають числа 6-6, 4-4, 3-3, то з голови знімаються дві шашки. Так роблять через неможливість здійснення повного ходу – адже фігури суперника розташовуються на голові.

За свій кожен хід учасник партії виконує мінімум одне, максимум чотири переміщення шашкою, залежно від того, скільки очок випадає на кістках.

Завжди пересування фішок здійснюються відповідно до значення чисел, що вибиті на кубику. Якщо на ньому випадає п’ять, дозволяється хід на два кроки.

Обмеження й заборонені правилами переміщення

Існує ряд правил довгих нард, які є актуальними в певних, що можуть виникати, ситуаціях:

• коли в трикутнику вже стоїть чужа шашка, займати цю піку не можна;
• при можливості гри фішкою на обидва числові значення, що випали, пересування виконують відповідно до більшого числа;
• згідно правил повного ходу, в разі існування можливості використання обох чисел, переміщувати шашку лише за одним значенням кубика не дозволяється;
• якщо виконати хід на жодне значення, що випало, неможливо, то хід переходить до супротивника;
• пропуск ходу навіть тоді, коли для учасника партії просування не є вигідним, заборонений;
• один хід з «голови» дає право на виведення лише однієї фігурки (виключенням є перший кидок), а якщо одна шашка не проходить, слід зняти другу.

Доки кістки не потраплять до супротивника, учаснику турніру дозволяється змінювати власний хід.

Якщо якесь із зазначених вище правил гравцем порушується, його опонент має право вимагати повторити хід заново – відповідно до числа крапок на кістках.  Це можна робити в ситуації, якщо кубики не будуть перекинуті.

Висновки з поля

Якщо 15-ма шашками пройдена вся дошка, в результаті чого вони повертаються до будинку, ці фігури з поля знімають. Фішки виводять з дошки відповідно до значень, які випадають на кістках.

Так, коли на кубиках випадає 3 та 6, то шашки знімають із третього та шостого трикутника.

Показання, що випадають в результаті кидка, учасник гри може застосовувати на власний розсуд: знімати фігурку чи виконувати ходи в будинку.

Допустимим є виведення фішки з лунки нижчого рівня, коли відповідний значенню кубика трикутник є вільним. Наприклад, якщо випадає 4 очка і піка є порожньою, знімається фішка з третього пункту. Коли і ця піка без шашки, фішку знімають із другого пункту.

Завершення партії та варіанти результатів

Ігровий турнір добігає кінця, коли один із гравців виводить із дошки всі свої шашки.

Розрізняють такі результати гри як «Ойн» та «Марс».

Перший варіант передбачає нарахування гравцеві, що потерпів поразку, 1 очка. Він має місце, коли переможений зумів перевести з поля хоча б одну шашку.

Версія «Марс» є актуальною, якщо той, хто програв, не зняв із поля жодної фігури. У такому випадку підсумковий рахунок зіграної партії становить 2:0.

Очна гра також може завершитися «нічиєю».

Рекомендації для початківців

На думку досвідчених гравців, новачкам цієї настільної гри варто прислухатися до декількох порад.

1. Слід старатися зайняти по максимуму площу в будинках – власному та противника. Результатом відповідної тактики стане можливість блокування на полі суперника виводу нових фішок в турнір. На власній частині дошки в такому випадку гравець не допустить замкнення своїх шашок.
2. Необхідно прагнути «розмазувати» свої фігури тонким шаром, щоб вони охопили якомога більше клітинок. Цей метод більш дієвий, аніж спорудження двох чи трьохярусних башт.
3. Бути готовим до того, що може випасти дубль, слід заздалегідь. У такому разі гравець зможе виконати 4 ходи поспіль. Якщо відвідна вигідна ситуація застане гравця зненацька, він втратить перевагу.
4. Шашки з другої чверті слід намагатися переводити в наступну за один хід. Чим стрімкішим виявиться наступ гравця, тим менше шансів стати переможцем залишиться у його опонента.

Решта аспектів стають зрозумілими для учасників турнірів уже на практиці, під час ігрового процесу.

Можливість потренуватися перед реальною грою в нарди в режимі онлайн, вступивши в поєдинок із віртуальним суперником, дають спеціальні сервіси інтернет-мережі. Це чудова нагода, щоб ознайомитися з чужою тактикою та робити власні тактичні експерименти.

Як грати в короткі нарди?

Після ознайомлення з нардами довгими варто спробувати пограти і в короткі. Ці два типи гри мають багато спільних моментів, тому, осягнувши один із них, буде нескладно зрозуміти й інший.

Але у коротких нард є свої характерні відмінності, що полягають в таких особливостях.

1. У розстановці шашок.
2. Пересуванні їх.
3. Можливості «з’їдати» фігури супротивника.
4. Шансі подвоєння ставки в процесі партії.

Розбіжності такі не можна назвати суттєвими. Зазвичай гравець освоюється з правилами короткого варіанту турніру впродовж двох партій.

Як розташовуються шашки?

Первинне положення шашок під час коротких нардів є зовсім інакшим, що одразу помітно оку. Такий варіант гри вимагає рівномірного розкидання фігур по всій поверхні дошки.

На трикутниках 6 і 13 розташовують по п’ять фішок, на 8 – по три, а на пункті 24 – по дві.

Чорні фішки рахуються, починаючи з правого верхнього кута, а білі – з правого нижнього кута: ось така нумерація.

Розташування «двору» будинку власника чорних шашок також відрізняється.

Пересування фігур

Кидки кубиками виконуються  аналогічно, так само, як і під час довгих нард. Але відмінність полягає в русі шашок – ігрові фігурки просуваються назустріч одна одній. Один учасник гри пересуває фішки в напрямку руху годинникової стрілки, а другий – в протилежному.

Шашки рухають назустріч одна одній.

Існують і інші характерні розбіжності в рухах фішок:

• розпочинати їх дозволяється з будь-якої башти, але не з «голови»;
• правилами забороняється займання піки, а якій знаходиться більш ніж дві фігури противника – таку чарунку називають «якорем»;
• коли на трикутнику знаходиться одна шашка суперника, його опонент має право стати на цю лунку, а фігуру іншого гравця «вибити» в бар (у такій ситуації гравець буде змушений вести вибиту фішку від самого початку через усе поле).

Вказані в останньому пункті обставини вимагають детального розбору, бо це є одна з базових особливостей гри в короткі нарди.

Як «з’їдаються» та вводяться в гру фішки

Центральну зону дошки, що виступає та ділить поле на дві рівні частини, називають «баром». В цю ділянку потрапляє фігура, якщо вона знаходилася в лунці сама, а противник скористався нагодою установки своєї шашки зверху.

Якщо в учасника партії хоча б одна шашка виявилася «з’їденою», він позбувається права переміщення інших фішок до моменту повернення її на поле. Фігура знову вводиться в гру, коли на кубиках випадає число, що дає можливість ходу до вільної піки в зоні будинку противника.

Чарунку з однією фішкою опонента прийнято називати блотом.

Найпопулярнішими фахівці вважають дві ігрові стратегії.

1. Гравець максимум уваги зосереджує на швидкому закладанні фішок у будинок, а не на влаштуванні невигідних ситуацій для противника.
2. Учасник гри намагається передусім вибудувати блок із кількох фігур з метою перешкоджання ходу суперника. Можливий також варіант утримання якоря на одному трикутнику до моменту вибиття блоту опонента. Даний термін використовують для назви лунки, занятою єдиною незахищеною фігурою.

Вибір тактичної лінії гравець обирає на власний розсуд.

Про кубик подвоєння

Подвійну кістку можна застосувати гравцям для підняття ставки під час ігрової партії. У такому випадку на гранях кубика прописують замість існуючих точок цифри 2, 4, 8, 16, 32 і 64.

Важливими умовами вдосконалення ігрового процесу є прогнозування та прагнення до подальшого розвитку.

На початку турніру кістка поміщається на бар, по центру поля, боком з числовою позначкою  64 вверх. Перш ніж кинути кубик, гравець повертає його боком із числом 2, демонструючи тим самим свій намір подвоєння ставки.

Суперник в такій ситуації змушений прийняти висунуті його опонентом умови, хоча він може й здатися, отримавши тільки 1 очко.

Для повторного підняття ставки кістка повертається наступною стороною з цифрою 4 і так далі.

У випадку, коли суперник на умови підняття, подвоєння ставки пристає – гравці домовляються про «бівер». Під час першого ходу партію подвоювати правила забороняють. Але учасникам партії дозволяється застосовувати «автодубль» – таким терміном називають автоматичне збільшення ставки вдвічі. Це актуально, якщо в обох гравців під час розіграшу першого ходу на кістках випадають однакові числа.

У наш час охочі навчитися грі в нарди роблять це на спеціальних сайтах, в режимі реального часу. Такі віртуальні турніри практикуються для осягання науки нард довгих та коротких – їх варіант обирає користувач мережі на власний розсуд. У результаті, якщо в цій справі виявити наполегливість та старання, ігрова майстерність може бути відточена до професійного рівня.

Ще більше ігор та розваг знаходьте на нашому порталі у розділі “Геймінг та ігри“.

Джерело