Наркоз і його види – спінальна та епідуральна анестезія
Проведення хірургічних операцій вимагає дотримання ряду правил. Даний текст містить інформацію про одну з цих умов – процедуру знеболювання пацієнта.
Якою буває медична анестезія, як кожен її вид діє на організм та в тому він полягає, можна прочитати далі.
Що таке наркоз?
Наркоз – це процедура, що передує хірургічному втручанню. Унаслідок неї мінімізується чутливість тактильна і температурна, знижуються рефлекси та м’язів тонус, блокуються нервові імпульси і таким чином досягається знеболювальний ефект.
Залежно від типу наркозу, людина під його дією може занурюватися в глибокий медичний сон, або знаходитися при свідомості. У першому випадку пацієнт позбавляється здатності реагувати на зовнішні подразнення, в другому – не відчуває тільки певну ділянку тіла.
Вибір виду анестезії визначається багатьма факторами. Ключові чинники – складність операції та особливості стану здоров’я оперованого.
Відповісти однозначно на питання, який наркоз кращий, неможливо. Рішення, щодо його вибору з точки зору методики та самих препаратів-анестетиків, може прийняти тільки лікар-анестезіолог.
Наркоз:методи анестезії
Відповідно до методики введення анестезуючих препаратів наркоз буває інгаляційним, внутрішньовенним, ендотрахеальним та місцевим.
Інгаляційний метод, що передбачає введення наркотичних засобів за допомогою маски, застосовують найчастіше під час здійснення невеликих оперативних втручань. Такий спосіб є керованим і відрізняється короткотривалою дією.
Порівняно довше та глибше на пацієнта діє внутрішньовенний загальний наркоз. Він практикується для видалення таких уражень, як доброякісні пухлини, ускладнені флегмони та абсцеси.
Місцева анестезія застосовується під час стоматологічних втручань, розтинів гнійних утворень тощо. Вона полягає в локальному знеболенні ділянки тіла за допомогою введення розчину анестетика шляхом ін’єкцій.
У відповідних випадках пацієнт перебуває в свідомості і нерідко може сильно нервувати, відчувати тривожність або страх. Щоб заспокоїти його, привівши до норми психологічний стан, анестезуючі препарати комбінують із седативними. Назва відповідної методики – комбінований наркоз.
Якщо передбачається складна хірургічна операція, застосовують ендотрахеальний спосіб анестезії. Внаслідок такого способу хворий занурюється в глибокий медикаментозний сон. Наслідком стає відсутність самостійного дихання оперованого та повне розслаблення його мускулатури. У даному випадку медики виконують ряд дій:
- інтубують трахею – вводять в просвіт цього органу спеціальну трубку, що забезпечуватиме штучну вентиляцію легень;
- вводять внутрішньовенно анестетики, транквілізатори та седативні препарати;
- для блокування нервово-м’язової передачі вводять міорелаксанти;
- забезпечують штучну вентиляцію легень.
Коли людина перебуває під дією ендотрахеального наркозу, медики постійно контролюють все, що відбувається з людиною під час наркозу, в тому числі показники її пульсу, тиску та рівня кисню в крові.
Видова специфіка
Розрізняють два вили анестезії – спінальний та епідуральний.
Під час спінального наркозу знеболювальна рідина вводиться через шкіру засобом пункційної голки в зоні попереку в ділянку, яка оточує спинний мозок. Таке знеболювання називають субарахноїдальним.
Ця маніпуляція, що люмбальною пункцією, передбачає введення необхідної дози препарату в спинномозкову рідину та довколишній спинний мозок. У даному випадку анестезуючий препарат знеболює близько розташовану ділянку спинного мозку, блокує її чутливість та чутливість усіх органів, які дана зона іннервує.
Ефект знеболення при такому виді досягається вже через 5-10 хвилин після введення препарату. Дана методика зазвичай практикується у випадку необхідності проведення екстрених операцій та при кесаревих розтинів.
Епідуральним називають один із видів регіонального наркозу, що передбачає введення анестезуючого препарату всередину хребтового простору, в жирові тканини.
Процес уведення даної анестезії вимагає використання катетера та спеціальної голки. Голка вводиться не настільки глибоко, як при спінальному наркозі. Потім вона витягається, а катетер залишається на випадок виникнення необхідності повторного введення анестетика.
У даному випадку знеболювальний препарат виконує блокування кінцевих зон нервів і тим самим перешкоджає передачі больових імпульсів. Жодного впливу на спинний мозок під час такого наркозу нема.
Активна речовина починає діяти через 25-30 хвилин після її введення, тому для екстрених хірургічних втручань епідуральну анестезію не застосовують.
Про плюси спінального та епідурального наркозу
Кожен із видів такого медикаментозного знеболювання, що практикується під час операцій, має власні пріоритетні особливості.
Спінальна анестезія вирізняється наступними перевагами:
- відносною технічною простотою та безпечністю;
- повною відсутністю системної інтоксикації;
- швидкою активізацією пацієнта після проведення оперативного втручання;
- якщо дана операція є кесаревим розтином, то вона повністю виключає можливість медикаментозної депресії новонароджених і не є протипоказанням для раннього грудного годування цих немовлят.
Додатковий плюс спінального виду знеболювання в тому, що операція з його застосуванням обходиться пацієнтам дешевше.
У епідурального наркозу є свої позитивні особливості:
- оперований повністю зберігає свідомість;
- таке знеболювання не призводить до порушення стабільності роботи серця й судин;
- пацієнт, знаходячись під дією анестезуючих препаратів, здатен частково зберігати рухову активність;
- під час подразнення верхніх дихальних шляхів жодних рефлекторних реакцій нема.
Будь-який наркоз, не залежно від його методики та виду, є справою вузькопрофільного медичного фахівця – лікаря-анестезіолога.
Запитання й відповіді
Скільки часу відходять від наркозу?
Після загальної анестезії такий процес займає від 24 до 48 годин. У даний період прооперований пацієнт зазвичай відчуває симптоми на кшталт сонливості, загальмованості, запаморочення та загальної кволості.
Чи впливає анестезія на роботу серцево-судинної системи?
Наркотичні знеболювальні препарати впливають виключно на головний мозок, але не на внутрішні органи, в тому числі кардіологічні.
Чи може призвести передопераційне знеболення до погіршення пам’яті пацієнта сильних головних болів у майбутньому?
В окремих випадках на деякий час внаслідок цього може погіршитись когнітивна функція, тобто здатність до рішення складних математичних завдань у людей похилого віку. Приблизно через місяць-два це явище проходить. Приступів мігрені анестезія провокувати не може.
Що вводять для наркозу?
Вид анестетика залежить від методу знеболювання. Наприклад, під час анестезії інгаляційної для цього використовують закис азоту, фторотан або наркоман, а для внутрішньовенної альтернативи застосовують пропофол, рекофол чи оксибутират.
