Бібрка на Львівщині: компактність, бобри та Чорновіл! Історія надзвичайного міста
Мабуть, всі чули про чудові міста на Львівщині: Жовква, Золочів, Сколе…Але не кожен знає, що саме тут розташоване одне з найменших містечок України – Бібрка. Його площа трохи більше за 5 квадратних кілометрів, а проживає трохи менше, ніж 4000 містян. Воно манить і вабить своєю красою, спокоєм, провінційністю, давньою історією.
Це унікальне місто розташоване всього за 36 кілометрів від славного Львова. Якщо Ви прямуєте до Батьківщини нашої знаменитої Роксолани – міста Рогатина, то обов’язково зустрінете дорожній знак з назвою цього населеного пункту. Адже лежить Бібрка саме на автошляху, який веде у Рогатин, Івано-Франківськ, Мукачеве. Своєю назвою місто завдячує річці Боберка, яка і омиває береги цього манюсінького західноукраїнського містечка.
Локація, де розташоване сучасне місто Бібрка згадується ще в Галицько-Волинському літописі. У рік аж 1211. Деякі вчені вважають, що давні літописці писали не про село чи містечко, а про річку. Але це не зменшує того факту, що вже у ті часи люди знали про цю місцину. Чому ж річка, а далі і містечко, мають таку дивакувату назву? Вся справа у бобрах, які тут жили і за якими полювали князі.
Вперше ж місто з його нинішньою назвою (і вже без сумніву саме його) згадують у 1436 році. Власником Бібрки був польський король, місцеве населення платило податки старості зі Львова, а бувало й таке, що населений пункт просто здавали в оренду феодалам. Насправді, історія міста дуже непроста, але вже у 1469 році це невеличке містечко отримало магдебурзьке право. А це автоматично робило Бібрку місцем, де можна активно торгувати, розвиватися і багатіти. Проте у 1474 році сталася велика пожежа. А через те, що більшість будинків були дерев’яні, то вона знищила практично все. Тому уряд навіть звільнив містечко від податків на цілих 10 років. Очевидно, масштаби руйнувань були дуже страшні.
У 1502 році місто знов отримало удар: його повністю зруйнували татари. Хоча взагалі-то на той момент Бібрка вже оговталась від великої пожежі і навіть мала свою церкву та млин. У 1518 році місто знов звільнили від податків. Але цього разу на 6 років. Впродовж XVII століття Бібрці взагалі не щастило. На неї постійно нападали татари і нищили все живе, а от польсько-шведське протистояння і зовсім довели колись квітуче містечко до зубожіння і занепаду. Вчені вважають, що у 1661 році у населеному пункті було всього 30 будинків. Аж до кінця XVIII століття більшість місцевого населення не мали, де жити. Вони змушені були проживати у жахливих умовах, працювати за житло і отримали принизливе прізвисько: халупники.
Проте вже в кінці XVIII століття життя, дуже повільно, але почало налагоджуватись. З’являлися будинки і навіть школи. У середині позаминулого століття у містечку проживало вже аж 3000 жителів. Тут були синагоги та текстильна мануфактура.
У 1918 році Бібрка підтримала УНР, а 2 листопада у місто прийшла ЗУНР. Звісно, Бібрку не оминули репресії і геноцид єврейського народу уже після 1939 року.
До речі, таке маленьке містечко було центром підпілля ОУН, тут видавалися газети та журнали.
Сьогодні Бібрка, звісно, не є туристичним центром. Але це поки. Адже у цьому чарівному містечку є на що подивитися. Бо ж тут залишилися руїни синагог, які, на жаль, зараз знаходяться у плачевному стані, проте для тих, хто цінує історію і хоче поринути у минуле, такі речі будуть дуже цікавими. А ще є величезний високий і неймовірно красивий пагорб, на якому розташована каплиця. Біля церквиці ростуть сосни і саме тут дуже любив відпочивати відомий поет Іван Франко. Кажуть, що саме Бібрка була найулюбленішим місцем Каменяра. Він часто бував тут, адже у цьому тихому містечку вчителювала письменниця Уляна Кравченко. Вона залишила цікаві спогади про це провінційне місто.
Є у Бібрці і справжня «перлина» – це костел святого Миколая та Анни. Збудували його ще у далекому 1405 році. На даний момент, це пам’ятка, яка оберігається законом. Крім того, у містечку є стародавня церква Покрови, а на міському кладовищі спочивають відомі релігійні діячі минулого.
Якщо завітаєте до цього затишного куточка, то обов’язково відвідайте будівлю товариства «Сокіл». Бо ж саме вона вважається найгарнішою у місті. Почали будувати його у 1906 році. Це був небачений проєкт для того часу, адже і саме товариство, і його будівля мали об’єднати польський і український народи. На жаль, в кінці минулого століття будівля була у дуже занедбаному стані, проте у 2019 році вона отримала нове життя. Будинок дуже незвичний, має у собі різні архітектурні стилі і ні на що не схожий.
До речі, Бібрка – Батьківщина другої дружини В’ячеслава Чорновола, відомої лікарки Олени Антонів, активістки і письменниці Уляни Кравченко, письменника Матвія Хандоги, багатьох радянських політв’язнів та священнослужителів, діячів ОУН та митців.
Якщо Вам захочеться спокою та тиші, обов’язково завітайте у Бібрку. Насолодіться пагорбами та річкою, старовинними будинками та колоритом, відчуйте дух часу та пориньте у минуле, яке тут тісно переплетене з сучасністю і майбутнім.
