Зруйновано корпус ЗНУ в Запоріжжі: російський удар по пам’ятці культури.

Нічний удар по Запоріжжю: пошкоджено історичну будівлю ЗНУ

Руйнівні наслідки обстрілу:

Минулої ночі, 21 вересня, Запоріжжя зазнало чергового російського обстрілу, який не оминув і освітні установи міста. Пряме влучання зафіксовано у третій корпус Запорізького національного університету (ЗНУ), розташований на вулиці Гоголя, 62. Внаслідок удару спалахнула пожежа, яка завдала значних пошкоджень будівлі.

Запорізький національний університет повідомив про інцидент, зазначивши, що попереду значні роботи з відновлення. Крім того, постраждали четвертий та п’ятий корпуси університету. На щастя, серед студентів та працівників ЗНУ обійшлося без жертв.

Історична цінність будівлі:

Третій корпус ЗНУ – це не просто навчальний заклад, а справжня історична пам’ятка. Будівля була зведена у 1902-1903 роках і мала статус Олександрівської жіночої гімназії, будучи однією з найстаріших будівель міста, що збереглися до наших днів. Архітектурний стиль будівлі поєднує елементи пізнього історизму, неоренесансу та так званого “цегляного” стилю. Її проект розробив відомий міський архітектор Фадей Пекутовський.

Характерними рисами будівлі є Т-подібний план, вишукані аркові вікна та декоративне оздоблення з керамічної цегли, що додавало їй особливої елегантності. У 1911 році до гімназії добудували домовий храм, який також став частиною її історії.

Буремне ХХ століття:

Після закриття гімназії у 1920 році, будівля пережила низку перетворень. Вона слугувала штабом 30-ї стрілецької дивізії, потім військовим госпіталем. З 1926 року її передали Запорізькому педагогічному технікуму, а з 1930 року – педагогічному інституту. Після руйнівної Другої світової війни в цих стінах розташовувалася середня школа.

У 1979 році будівля повернулася до педагогічного інституту, де функціонували факультети фізичного виховання та історії. З 1987 року в ній розміщувався біологічний факультет.

Охорона спадщини:

Цінність будівлі була усвідомлена ще за радянських часів. У 1971 році її взяли на облік як пам’ятку історії, а у 1987 році їй було надано офіційний статус пам’ятки архітектури місцевого значення, що підкреслювало її виняткову історичну та архітектурну вартість.

Цей російський удар завдав не лише фізичних руйнувань, але й вчергове продемонстрував зневагу агресора до культурної спадщини України. Відновлення цієї історичної будівлі стане важливим кроком у збереженні національної пам’яті для майбутніх поколінь.