Скільки можна зекономити, заряджаючи електромобіль вдома, а не станціях заправки?

Питання економії на зарядці електромобіля турбує багатьох власників електрокарів. Здавалося б, вартість кіловат-години з розетки завжди нижча за тариф публічної станції, але наскільки відчутна ця різниця на практиці? Якщо розібратися у цифрах і підрахувати реальні витрати за місяць, вигода від домашньої зарядки стає очевидною.

Різниця в тарифах між домашньою та публічною зарядкою

Побутовий тариф на електроенергію в Україні суттєво нижчий за вартість кіловат-години на громадських зарядних станціях. Середній тариф для домогосподарств становить близько 4,32 грн/кВт-год, тоді як публічні оператори встановлюють ціну від 8 до 14 грн/кВт-год і вище, залежно від мережі, типу зарядки та часу доби. Різниця в тарифах може досягати двох-трьох разів, а іноді й більше.

Для наочності варто порівняти витрати на прикладі популярних моделей. Електромобіль з акумулятором 60 кВт-год при зарядці вдома від домашньої станції (це може бути будь-яка настінна станція, яка пропонується в багатьох магазинах, наприклад, https://soh.com.ua/catalog/statsionarni-zaryadni-stantsii), обійдеться приблизно в 260 грн за повний цикл. На публічній станції за ту саму кількість енергії доведеться заплатити від 480 до 840 грн. Якщо заряджати авто тричі на тиждень, різниця в місяць складе від 2 600 до понад 7 000 грн. За рік економія перевищить 30 000 грн.

Коли окупається домашній зарядний пристрій для електрокара

Власна зарядна станція або портативний зарядний пристрій для домашнього використання потребують початкових вкладень, але термін їх окупності виявляється коротшим, ніж очікують більшість покупців. При постійній різниці в тарифах вартість обладнання повертається вже протягом першого року регулярної експлуатації.

Наприклад, базовий портативний зарядний пристрій потужністю 7 кВт коштує від 8 000 до 11 000 грн. При щоденній домашній зарядці економія порівняно з публічними станціями складе від 1 500 до 2 500 грн на місяць. Відповідно, пристрій окупиться за 4-5 місяців, а далі кожен заряд стане чистою фінансовою вигодою для власника.

Переваги домашнього заряджання не обмежуються лише економією коштів. До них також належать:

відсутність витрат часу на поїздку до публічної точки заряджання;

незалежність від завантаженості станцій та черг;

можливість поставити авто на зарядку вночі і зранку мати повний запас ходу;

прогнозованість витрат без ризику наштовхнутися на підвищений тариф у години пік.

Чому зарядка вдома зручніша за публічні станції у щоденному використанні

Пошук вільної публічної зарядки в місті – це окрема задача. Власник електромобіля витрачає час на дорогу до станції, а прибувши туди, може виявити, що всі порти зайняті, або колонка саме з вашим типом порту несправна. Доводиться або чекати у черзі, або їхати шукати іншу точку. В умовах щоденних поїздок на роботу, до школи чи по справах така ситуація перетворюється на реальну незручність.

Домашнє заряджання знімає цю проблему повністю. Автомобіль просто ставлять на зарядку ввечері, а наступного ранку він готовий до поїздки з необхідним запасом ходу. Жодного планування маршруту навколо зарядних точок і жодних витрачених нервів.

Саме тому багато власників електрокарів облаштовують зручне місце для заряджання безпосередньо вдома.

Асортимент пристроїв для цього досить широкий: від компактних портативних зарядок з роз’ємами Type 1, Type 2, GB/T і Tesla до стаціонарних зарядних станцій потужністю від 7 до 22 кВт. Вибір залежить від моделі автомобіля, характеристик домашньої електромережі та бажаної швидкості зарядки.

Коли варто все ж таки використовувати публічні станції

Публічні зарядні станції мають свою незамінну нішу. Під час тривалих подорожей, коли запас ходу добігає кінця в дорозі, швидкісна зарядка на громадській точці стає єдиним виходом. У таких ситуаціях переплата за тариф є цілком виправданою: водій швидко поповнює заряд і продовжує рух без тривалої зупинки.

Такий сценарій – це точкове та ситуативне використання публічної інфраструктури, а не щоденна практика. Якщо власник електромобіля живе у місті та пересувається у межах звичайного щоденного маршруту, то постійно платити підвищений тариф на публічних станціях немає жодного сенсу.