Традиційна Аргентинська кухня: особливості та національні страви

Аргентинська кухня, з її вишуканими смаками та впливами різноманітних культур, є справжнім втіленням гастрономічної розмаїтості та силуету країни. Сьогодні ми розповімо про особливості цієї кухні, що зробили її визнаною у всьому світі!

Особливості аргентинської кухні

Аргентинська кухня вражає своєю різноманітністю, а в її основі лежать традиції гостинності та любові до вишуканих смаків. Найбільш популярним та характерним методом приготування є гриль або асадо. Асадо – це не просто приготування м’яса, а справжнє мистецтво, де використовуються вугільні грилі та різноманітні дерева для додавання особливого аромату.

Популярні продукти в аргентинській кухні – це безсумнівно яловичина та баранина. Збагачена обширними пасовищами та різноманіттям ґрунтів, Аргентина славиться якістю своєї м’ясної продукції. Стейки, приготовані на грилі, є справжньою домовиною, а м’ясні пасті, такі як емпанадас, доповнюють смаковий арсенал аргентинської кухні.

У своїх стравах аргентинці використовують різноманітні спеції, що надають стравам багатий смак та аромат. Однією з основних спецій є гострий перець, який використовується як самостійний інгредієнт або в складі соусів. Крім того, використання сіллю та чорним перцем є поширеним, а спеції, такі як орегано та кумин, використовуються для надання смаку різним стравам, включаючи емпанадас та соуси.

Ен ескабече

Ен ескабече

Мариновані баклажани “en escabeche” – це витончена та смачна страва, яка займає своє місце в аргентинській кулінарії, представляючи унікальний спосіб насолоджуватися багатими смаками баклажанів у поєднанні з ароматним маринадом.

Готуючи цю страву, баклажани піддають спеціальному процесу маринування “en escabeche”, що включає в себе використання ароматних спецій та різних інгредієнтів для створення неповторного смаку. Медова нотка, часник, олії та оцту відтіняють смак баклажанів, створюючи екзотичний та насичений букет смакових вражень.

Саме поєднання цих унікальних інгредієнтів робить мариновані баклажани “en escabeche” справжньою окрасою аргентинського столу. Ця страва ідеально підходить як закуска до вина або як смачний компонент основного обіду.

Чімічуррі

Чімічуррі

Чімічуррі — це неперевершений соус, який став не тільки символом аргентинської кухні, але й невід’ємною частиною будь-якого аргентинського обіду або вечері. Цей соус має свої корені в Ла-Плата, а його назва, ймовірно, походить від баскського виразу “tximitxurri,” що означає “суміш.”

Основні інгредієнти чімічуррі включають свіжий перець чилі, часник, олію, оцет, та різні трави, такі як петрушка, орегано, та базилік. Іноді додають інші інгредієнти, такі як лимонний сік або цибуля. Ця комбінація створює вибух смаку, що ідеально підходить для використання з аргентинським м’ясом, особливо під час готування на грилі, яке в країні відоме як “асадо.”

Чімічуррі часто подається до стейків, асадо або інших видів м’яса, надаючи страві свіжий, пікантний аромат та глибокий смак. Специфіка чімічуррі полягає в його універсальності — він може бути використаний як соус, маринад або супровід до багатьох страв.

Чінчулінес

Чінчулінес

Чінчулінес — це популярна страва в аргентинській кухні, яка займає почесне місце на столі під час свят. Це невеликі, тонкі сосиски, виготовлені зі свинини або яловичини, які часто готують на відкритому вогні. Головний секрет успіху чінчулінес полягає в його простоті та смакових якостях. Спочатку м’ясо маринується в суміші різних спецій, включаючи паприку, часник, сіль і перець. Потім мариноване м’ясо нанизується на невеликі дерев’яні або металеві шпажки та готується на грилі або в печі.

Специфіка чінчулінес полягає в його текстурі та ароматі. Під час готування він отримує смачний смак та хрусткість, яка робить його ідеальним доповненням до асадо. Ця страва часто подається разом із салатами або аргентинським сиром. Чінчулінес — це не просто страва, це частина соціальної та культурної традиції аргентинців.

Альфахорес-де-майсена

Альфахорес-де-майсена

Це типовий аргентинський десерт, який завойовує популярність своєю ніжною текстурою і солодким смаком. Це печиво, що складається з двох коржів із тіста, з’єднаних шаром ніжного начиненого солодким кремом або джемом. Цей десерт часто обсипається цукром індиго або пудрою для створення неповторної текстури та додання відтінку солодкості.

Історія альфахорес-де-майсена сягає своїми корінням далеко у часі. Цей десерт має іспанські корені, але з часом аргентинці надали йому своїй унікальний вигляд та смак. Процес приготування альфахорес-де-майсена досить трудоємкий. Кожен корж готується з використанням спеціального тіста, яке придає печиву його характерну ніжність. Начинка може варіюватися від джему зі сливами або персиками та з карамеллю або кондитерський кремом.

Альфахорес-де-майсена є популярним десертом, який можна знайти в багатьох кав’ярнях, кондитерських і домашніх кухнях. Вони також часто подаються під час святкувань та різноманітних заходів. Цей десерт є символом солодкого задоволення та традиційної аргентинської кулінарії.

Дульсе-де-лече

Дульсе-де-лече

Дульсе де лече – це солодкий десерт, який є невід’ємною частиною аргентинської кухні. Головний компонент десерту – це пряжене молоко, яке вариться на повільному вогні до отримання густої, солодкої та карамельної маси. Процес варіння важливий, оскільки саме він надає дульсе де лече його характерний колір і смак. Дульсе де лече може вживатися самостійно як крем для випічки або начинки для солодких виробів, або ж подаватися на хліб, булочки, вафлі, пляцки чи панкейки. Також його можна використовувати як начинку для емпанадас або млинців. У кулінарії Аргентини дульсе де лече є популярним інгредієнтом для різноманітних солодких страв.

Мате

Мате

Мате — це традиційний аргентинський напій, який є не лише популярним в Аргентині, але й знаходить свої шанувальників у багатьох країнах Латинської Америки. Це напій, який виготовляється з листя ґуарани, часто відомого як “mate” або “yerba mate.” Приготування мате вимагає спеціального посуду, який називається “куркуя” або “матера,” а також металевої трубки, відомої як “бомбілья.” Листя ґуарани завантажуються в куркую, після чого додається гаряча, але не кип’ячена вода. Потім, за допомогою бомбільї, напій черговими глотками випивають через фільтр з листя.

Мате — це не лише напій, але і своєрідний обряд, що об’єднує людей. Традиційно його подають із руки в руку, що символізує солідарність та дружбу. Люди можуть спілкуватися, обмінюватися думками і відпочивати, сидячи разом. Мате відомий своїми багатими смаковими властивостями, включаючи легку гірчинку від листя ґуарани. Він також містить кофеїн та інші корисні речовини, які роблять його популярним напоєм для тонізації та стимуляції.

Аргентинська кухня – це унікальний пазл, в якому кожен інгредієнт та кулінарний прийом мають своє значення. Завдяки цьому вона стала не лише місцевою практикою, а й гастрономічним шедевром, який завоював серця шанувальників по всьому світу та продовжує вражати своєю смаковою гармонією та вишуканістю.

Більше про кулінарію читайте на нашому порталі.

Джерело